Любов, Президент і парадигма космосу (Fb2)
Той уже тягав зі своєї постелі подушки пророцтво для України 2023 любимого сина. Від цього «цить» бабця відразу замовкла, окинула нас обох презирливим поглядом, потім змахнула рукою в жесті, що символізував марність зусиль з мого перевиховання, й посунула геть до своєї хати. Просто гуляю, – пробурмотіла я під ніс, без особливої надії, що бабця у чорному мене почує. Це дитинча її доньки покійної, Ярини, що у Житомирі жила. Так, – кришталь її голосу вже не дзвенів, він плавився, розтікаючись по всіх усюдах і набуваючи дивних форм. Але мені вже не хочеться займатися бізнесом – я вже цей сценарій відіграв. Я думаю, що не треба бути особливим ясновидцем, щоб уявити, що весь цей конфлікт швидко не закінчиться. Ми переїхали сюди, щоб радіти життю разом. Ти можеш бачити, як пов’язані між собою події, й намагаєшся рухатися так, щоб із непримітних випадковостей вибудовувалася своя окрема історія – історія, яка ніколи не трапилася б, якби ти не зважав на ці маленькі підказки життя. Ти заслужив хіба що зашморг. Та баба зна, що там гаспид той доднесь, як Петро святий казав, рикає, як лев, шукає кого пожерти. Невже для тебе все як завжди? Я ще встигла зрозуміти це, встигла позіхнути і подумати про завтра, як про якийсь рятівний круг, і – все.
Та ще й німий. Та ранок не приніс полегшення. Та цить ти вже, – незлобиво кинув хтось за моєю спиною, і я аж підстрибнула, бо ця довга промова аборигенки мене просто зачарувала, хоч я й жодного слова з неї не зрозуміла. Та вам же ж ніхто не страшний, нє, нікого вже не бояться, ач які, думаєте вже, що й Бога за бороду можете посмикати, й чорту межі очі плюнути. Переможець проекту «Битва екстрасенсів» Хаял Алекперов із Азербайджану вважає, що найжахливіші події на Донбасі вже сталися. Вона гадає, що в неї є причини. Вона не зреагувала, продовжуючи дивитися на мене зле і якось втаємничено, і виглядала, як сова, що обернулася на жінку. Особливо коли другий ключ уходить ув отвір, прогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів як ніж у масло. Треба все обміркувати як слід, думала я, йдучи куди ведуть очі. Я дивилася лише під ноги і приблизно уявляла собі, куди йду, а решта мене мало цікавила. Я не знала гаразд, куди піду, однак бажання вирватися з цих стін повільно переростало у манію.
Та дід довірчо похилився до мене, вочевидь радий поспілкуватися з новою у цих краях людиною. Та навіть сліпий відчує, що з цим домом щось не те! Важкий від води білуватий туман клубочився над озером, клаптями висів на верхівках дерев і чомусь не зникав навіть від сильного вітру – можливо, тому, що його напрямок змінювався ледь не що чекає на Україну в 2023 році передбаченнямиті, як настрій у капризної панянки. А не наливаю тому, що ми всі чекаємо від твого польоту за океан великих справ. Зазвичай ми з Михайлом гуляли лісом. Зайве казати, що обідали ми у свинцевій тиші, а по обіді чоловік зірвався з місця і, пробурмотівши щось зіжмакане на кшталт «гараж, інструменти, до ладу», прожогом вискочив із кімнати, не забувши попередньо глянути в люстро на стіні. Я передумав, – незворушно відказав чоловік. Все змете вона зі свого шляху і не тільки збережеться, але і стане володарем світу». Його першою відчайдушною думкою була здогадка, що вона чекає на чоловіка. Однак на хвилі зміни влади у Росії може статися так, що Крим навіть відійде до Туреччини. Не кричи, – він навіть вухом не повів, жодної емоції не промайнуло на його незворушному обличчі.
Не сидиться у кублі тому? Я закотила очі і поморщилася від болю у розбитій вилиці. У його сміхові відчувалася втома від шляху. Тому й про сина подбав, і такий світовий бум зчинив навколо його імені. Дозвольте, – пробелькотіла я й рушила навколо старої. Вибачте, – переекстрасенси про Україну 2023сила я, помітивши, що ледве носом не вперлася у зморшкувату щоку старої. Я напружувалася, намагаючись зосередитись, подумати про те, що було справді важливо, однак так і не змогла зібрати думки докупи. Ну то те кілька років тому було. А чого було ворушити? Потім це все закінчилося – коли Лулу зрозумів, що у Віці вже немає чого руйнувати і що мене він пробити не може, він розвернувся і пішов. Їдуть, їдуть, маніюки, і чого вам, http://polackalkudumbam.com гаспидам, у місті свому не сидиться, га? Тебе це не дивує, якщо згадати наше попереднє достатньо щасливе восьмирічне буття у місті? Що ж, якщо стоятиме над душею, то, може, принаймні нам вдасться поговорити. І зараз мають серйозний вихлоп від цієї теми – на всю Калмикію у них там п’ять чи шість гросмейстерів світового рівня, це при тому, що самої Калмикії там може триста тисяч населення. Шум дерев був таким сильним, що часом здавалося, ніби вони стогнуть, і все це відволікало мене від роздумів.
